Тренінг "У пошуках скарбу"

Тренінг «У пошуках скарбу»

 Мета:

– сприяти утвердженню позитивної самооцінки й усвідомленню                                  унікальності особистості кожної людини, розвивати позитивне мислення;

–        формувати уміння працювати в команді та будувати взаємовідносини на основі поваги і довіри;

–                        актуалізувати особистісний потенціал учасників для самовдосконалення і саморозвитку;

–                        формувати навички саморегуляції в стресових ситуаціях, зняття психоемоційного напруження.

Обладнання: роздатковий матеріал, проектор та екран.

Які ваші думки – таке й ваше життя.

М. Аврелій

Вступне слово. Притча О.Петрик «Схованка скарбів»

Розповідають мудрі люди, що колись, за прадавніх часів, люди й боги жили поруч, мов сусіди (то вже потім боги обрали собі для життя Олімп). То, як водиться подеколи й нині поміж недружніми сусідами, посварилися вони якось не на жарт – і ну одне одному капості різні влаштовувати, та щораз гірші!А поступитись – ніхто не хоче! Дійшла ворожнеча, подейкують, уже до того, що вирішили боги покарати смертних якнайгірше, аби не були такими зухвалими. Подумали – і вирішили викрасти в людей найдорожче, найцінніше, найважливіше, що в них було, та заховати так, щоб усе життя ті поклали на пошуки (тоді ніколи буде богам нерви гризти!). Та й гайда: в того любов поцуплять, у того розум, а в того – мрію, в інших – щастя – і так у всьому світі.

Наносили людських скарбів купу. Стали знову радитися: «Що з ними роботи? Куди це тепер сховати?». Складно було їм дійти згоди у виборі надійної схованки для зібраних скарбів. Та ось хтось мовив: «А що, як їхні скарби ми сховаємо у них підсамісіньким носом?! Ніколи не знайдуть!» І запропонував за схованку…людське серце. «Так, так!– загомоніли схвально всі навколо. – Люди ніколи не здогадаються там шукати – вони лиш зрідка і здебільшого недбало туди зазирають. О, серце – це справді найпотаємніше місце для них!..».

Тож відтоді так і повелося серед людей: усе життя ми ладні покласти заради здобуття втраченого колись скарбу. А все набагато простіше: він у кожного з нас є – свій, власний,рідний. Його лише треба зуміти відшукати у своєму серці, а найшовши – поділитися з тим, хто поруч. І якщо цей скарб справжній – він обов’язково помножиться. У кожному Серці повинні бути краса і велич Любові, натхнення Віри, відродження Доброти, гордість і суворість Обов’язку, торжество Справедливості, квіти Вдячності, сльози Співпереживання, посмішка Радості.

Ужгородські сакури

                              УЖГОРОДСЬКІ САКУРИ

    У другій половині квітня Ужгород перетворюється на справжній райський сад, адже починає цвісти екзотична японська вишня - сакура. Ці дерева ростуть лише в Японії, кількох штатах Америки та на Закарпатті.

Кожний рік, щоб побачити красиве природне явище, в Ужгород з'їжджаються тисячі туристів.

Пік цвітіння, коли гілки сакури вкриваються пишним рожевим квітом - неймовірно захоплююче явище. Саме в Ужгороді знаходиться найбільша в Європі алея сакур, що простягнулася вздовж берега річки Уж.

Водоспад Учан-Су - найвищий в Україні

Водоспад Учан-Су — найвищий в Україні

      Учан-Су - найвищий водоспад України, і цим все сказано! Складно описати, яке видовище створює потік води, що падає з висоти 98 метрів. Ця висота перевищує висоту Ніагарського водоспаду в два рази. Вода вдаряється об уступи і розлітається якби водяним пилом.
Статуя орла, який летить вгору назустріч струменям, знаходиться біля самого великого уступу. Він віщає маленьку водозабірну споруду, з якої вода надходить у водосховища на горі Могабі. Між іншим, з кримськотатарської мови назва водоспаду перекладається, як "вода, що летить".

Секвойя - найвище дерево на Землі

                    Секвойя - найвище дерево на Землі.

     Секвойя (Sequoia) є воістину унікальним феноменом рослинного світу. Стовбур цього представника сімейства таксодієвих (Taxodiaceae) має 6 - 11 метрів у діаметрі і досягає 110 метрів у висоту. Ще цікавіший факт про тривалість життя дерева. У Родвуодському заповіднику збереглася секвоя, яку індіанці використовували як вишку для спостереження і розведення сигнальних багать. Вік її - 5000 років і не дивлячись на такий солідний вік, вона продовжує рости!

Росте секвойя на Тихоокеанському узбережжі Північної Америки, в лісах Каліфорнії і Південного Орегону. Правда, вчені багатьох країн стверджують, що в далекі геологічні періоди це незвичайна рослина була поширена майже по всій північній півкулі, аж до острова Шпіцберген. Назву свою секвойя отримала на честь вождя індіанського племені черокі Sequoyah - автора складової азбуки і першого народного просвітителя.